Суттєвість може визначатися як абсолютне значення і як відносне. Встановлення абсолютної межі суттєвості використовується досить рідко. Дійсно, сума в десять тисяч рублів може бути значною для невеликого підприємства, однак для великого холдингу вона навряд чи буде суттєвою. З іншого боку, деякі аудитори вважають, що похибка понад певного розміру буде суттєвою в будь-яких умовах (3). Наприклад, сума в сто тисяч рублів буде істотною (матеріальної) незалежно від інших обставин. На практиці найбільш поширеним є визначення суттєвості у відносних величинах від базових показників, тобто у відсотках або частках. Відносні величини можуть встановлюватися як у вигляді точкових, так і у вигляді діапазонних значень. Наприклад, при величині балансового прибутку в 500 рублів, рівень суттєвості може бути встановлений в 3% (тоді рублеві вираз складе 15 рублів), або в діапазоні 2-4%) (тоді еквівалентний рубльовий діапазон складе від 10 до 20 рублів). При цьому 2% буде називатися нижньою межею суттєвості, a 4% відповідно верхній. Фактори, що беруться до уваги при встановленні рівня суттєвості, будуть розглянуті в наступних розділах.

З точки зору використання попереднього судження про суттєвості як бази для прийняття рішення про достовірність перевіряється статті, застосування діапазонних кордонів переважніше. При встановленні точкової кордону в 3%, у разі помилки в 2,999% стаття буде визнана достовірною в суттєвих аспектах, а у разі помилки в 3,001% недостовірною. При цьому різниця може становити кілька копійок. Встановлення діапазонних кордонів дозволяє підійти до даної проблеми більш раціонально. У нашому прикладі при помилку до 2% перевіряється стаття буде вважатися достовірної в усіх суттєвих аспектах, а понад 4%-недостовірною. Якщо проблеми не перебуває в діапазоні нижньої і верхньої меж суттєвості аудитор швидше за все повинен буде розширити кількість проведених аудиторських процедур. Якщо при додатковій перевірці докази достовірності даних звітності будуть превалювати, аудитор швидше прийме рішення про достовірність перевіряється сегмента, і навпаки.

Стандартної точкової кордоном суттєвості вважається 5%. (Аналогічний рівень суттєвості застосовується і при розкритті інформації бухгалтерської (фінансової) звітності). В аудиторській практиці найчастіше вважається, що відхилення до 5% на всі видимості буде незначним, а відхилення понад 5% - істотним. Відповідно до стандартної діапазонною кордоном вважається 5-10%.

Критерій суттєвості визначається як до звітності в цілому (сумарна похибка), так і до значимих статтями бухгалтерського балансу. Визначення значущих, або істотних для перевірки статей випливає з вибіркової природи проведення аудиту. Дійсно перевірити операції за звітний період по всіх рахунках бухгалтерського обліку з однаковою ретельністю навряд чи можливо, і так само навряд чи необхідно. При визначенні істотних статей балансу приймаються до уваги як кількісні, так і якісні параметри. (Для уникнення подвійності понять надалі істотні статті бухгалтерського балансу будемо називати значимими, а критерій їх достовірності - істотно.)

В якості кількісного параметра перш за все використовується абсолютне значення оборотів і сальдо конкретного рахунку бухгалтерського балансу, або їхня частка в загальному підсумку оборотів або валюті балансу. При визначенні значущості враховується також і якість статті балансу, або її зміст. Наприклад, при однаковій сумовому вираженні стаття "Каса" може бути визнана істотною, а стаття "Витрати майбутніх періодів" немає. При цьому аудитор буде виходити з того, що ймовірність помилки на рахунках готівкових грошових коштів вище, в силу можливості махінацій персоналу.

Застосування критеріїв суттєвості до рахунків бухгалтерського балансу (сегментами) ускладнюється наступними моментами:

1) аудитори припускають, що одні рахунки містять більше помилок, ніж інші,

2) необхідно враховувати як применшення, так і перебільшення даних

3) витрати на аудит повинні бути співставні з критеріями суттєвості. Розглянемо останній аспект більш детально.