dsbrickworks.com

Рано чи пізно фахівець, що має хоч якесь відношення до бухгалтерського обліку, замислюється, а не стати йому аудитором? Але для цього необхідна наявність кваліфікаційного атестата. Наш експерт поставив собі за мету отримати цей документ.
Вибирай ...
Працювати аудитором в найближчому майбутньому я не збиралася, але ось отримати атестат все ж таки надумала. У всякому разі зайвим він ніколи не буде, вирішила я. Благо вища економічна освіта є, та й стаж підходить. Першою трудністю, з якою мені довелося зіткнутися, був вибір навчально-методичного центру (УМЦ), що займається підготовкою фахівців до тестування й іспиту. Як серед великої кількості подібних закладів вибрати гідний: Щоб і ціна була прийнятною, і якість курсів не залишало бажати кращого? Дізнатися вартість навчання труднощів не склало. Для цього достатньо було переглянути ряд бухгалтерських журналів, пошукати в них оголошення, які дають УМЦ, і зателефонувати за вказаними телефонами. Як з'ясувалося, вартість курсів у Москві коливається в середньому від 11 тисяч до 15 тисяч рублів плюс 2 тисячі за допуск до тестування та іспитів. Саме навчання триває близько двох місяців.

А ось про якість надаваних там знань по телефону судити важко - допомогти в цьому можуть тільки ті щасливці, які вже закінчили подібні курси. На жаль, таких знайомих у мене немає, тому довелося скористатися інтернетом. На спеціалізованих сайтах є форуми, де можна знайти відгуки аудиторів про якість лекцій у той чи інший заклад. Правда, не факт, що ці відгуки об'єктивні.

Після того як я вибрала навчальний заклад, мені треба було з'явитися туди з документами і укласти договір. А документи були потрібні такі: Завірена у нотаріуса копія диплома, копія трудової книжки (її можна завірити за місцем роботи), копія свідоцтва про присвоєння ІПН, заява про допуск до атестації і квитанція про оплату «екзаменаційного» внеску в сумі 2 тисяч рублів. Взагалі-то принести всі ці папери слід було до початку лекцій, але нам дозволили зробити це протягом першого тижня навчання.
Перший раз у перший клас

Лекції починалися о п'ятій вечора, тому з роботи доводилося відпрошуватися. Правда, ми не займалися цілий тиждень, а з понеділка по четвер. Навчання було побудовано досить вдало, з розбивкою по дисциплінах. Тобто спочатку читали один предмет, потім другого і т. д., причому почали з найважчою дисципліни - «Фінанси», що, на мій погляд, дуже правильно. Адже як зазвичай буває? Спочатку відвідуваність стовідсоткова, а в останні дні аудиторії заповнені в кращому разі наполовину ...

Всього в розкладі значилося п'ять дисциплін: окрім «Фінансів» ще «Податки», «Аудит», «Бухгалтерський облік» і «Право». Викладацький склад складався в основному з професорів - викладачів вузів. Практикуючий фахівець вів тільки курс з «Аудиту». Можливо, саме тому його лекції були більш цікаві, ніж інші. А взагалі мені як фахівцю, пропрацювавши якийсь час у бухгалтерській сфері, особливих знань заняття не дали. Мало того, що наші наставники-теоретики в основному переказували нормативні акти і підручники, які можна купити в будь-якому магазині, деяка інформація була ще й застарілої. На наші обурені вигуки лектор відповідав, що в самих тестах можуть попастися «старі» питання, а Мінфін залишає їх навмисно, оскільки аудитор перевіряє минулі періоди і знати такі норми зобов'язаний.

Хоч якусь користь від відвідування УМЦ я все ж отримала (так би мовити, для загального розвитку). Наприклад, тепер знаю, що таке «ефект фінансового важеля» і як його розраховувати. А якщо чесно, не уявляю, навіщо це потрібно аудитору. Така інформація корисна, скоріше, економіста. До речі кажучи, в нашій групі були й такі, хто зовсім не ходив на лекції. Вони просто брали у добросовісних «однокашників» конспекти і ксерокопіювали.
Перевірка на міцність

Найцінніше, що ми отримали від навчання, це не знання, а тести, які нам роздали ще перед самим початком занять. Між іншим, не всякий навчальний центр може забезпечити ними своїх клієнтів. Тому моя вам порада: При виборі УМЦ обов'язково поцікавтеся, чи надають вони такі тести. На останньому занятті (по кожному предмету) викладач диктував нам правильні відповіді на запропоновані Мінфіном питання.

Потім нам видали документ, що свідчить про закінчення навчання, і відвели місяць на підготовку до завершального етапу, попередивши, що головне - пройти тестування, потренуватися в якому нам дали за тиждень до цієї знаменної події. Відзначу, що пробний тест більшість з нас заповнили невдало.

Ось тут я хотіла б дати пораду тим, хто збирається «здавати на аудитора»: перед іспитами непогано було б взяти відпустку або відгули для того, щоб як слід підготуватися, а точніше, написати шпаргалки або відсканувати їх з конспектів. Щоправда, ризикувати і користуватися ними прямо в аудиторії не варто - вона обладнана камерами відеоспостереження, і невідомо, включені вони чи ні. Замість цього спробуйте відпроситися на кілька хвилин.

Консультуватися з колегами теж не забороняється, але де гарантія того, що сусід знає предмет краще, ніж ви?

Сам тест складається з 50 питань (по 10 на дисципліну), і у кожного «студента» свій варіант. Правильно треба відповісти як мінімум на 43 з них. Неприємно здивувало те, що мені (і не тільки мені) попалося кілька абсолютно незнайомих питань, яких у розданих нам тестах не було й близько. На щастя, їх було небагато, тому в ліміт неправильно отвеченних (7 з 50) я уклалася. Але про це, природно, дізналася лише ввечері, коли нам оголосили результати. В цілому іспит завершився вдало для 60-70 відсотків потенційних аудиторів.

Однак заспокоюватись було рано, оскільки через два дні нам треба було пройти ще й усно-письмові «випробування». На консультації, яка проводилася відразу ж після того, як оголосили результати тестування, нам роздали екзаменаційні квитки і завдання (природно, все це під великим секретом). Ми ж у свою чергу розподілили між собою весь отриманий матеріал, щоб не робити всім одну й ту ж роботу (шукати відповіді на всі питання). Двох днів цілком вистачило на те, щоб підготувати два-три шпаргалки. На жаль, лекцій для цього було недостатньо, оскільки викладачі, як потім з'ясувалося, не встигли дати повний обсяг інформації. Тому довелося покопатися в підручниках, інтернеті та довідково-правових базах.

У підсумку на іспит ми прийшли у всеозброєнні. Нам навіть вдалося домовитися (причому безкоштовно, хоча подейкували, що такі «послуги» обійдуться групі в 3 тисячі рублів) із секретарем, щоб кожному попався «потрібний» квиток. Залишилося лише скласти список прізвищ з номерами «сподобалися» квитків і переписати приготовані відповіді на екзаменаційні »листи. Природно, в таких умовах не здати екзамен було б просто непристойно.

Ну і, звичайно, не обійшлося без частування для комісії (близько 500 рублів з кожного). Зате завдяки «столу» голова комісії практично не був присутній на іспиті. Як пішов «пригощатися», так і пропав. З'явився лише наступного дня (іспит проходить два дні), та й то лише для того, щоб підвести підсумки.
Здам в оренду ... атестат

Все позаду. Начебто можна й зітхнути спокійно. Правда, очікування заповітної папірці розтягнулося на два з лишком місяці, але це вже деталі. Зате отримання атестата принесло мені не тільки позитивні емоції, але й додаткову проблему. Справа в тому, що кожні два роки «ліцензований» аудитор повинен брати участь у перевірках, інакше атестат анулюють. А як це зробити, якщо основна моя робота не пов'язана прямо з аудитом? Звичайно, за два роки багато чого може відбутися, але краще подбати про все заздалегідь. Тому я знову взялася за інтернет. Свого часу на відповідних форумах траплялися повідомлення з пропозиціями заробити, здавши в оренду атестат. Суть приробітку така: аудитор передає копію свого атестата фірмі, а та в свою чергу формально зараховує того в штат. І фірмі добре - чим більше атестованих співробітників (нехай і фактично не працюють там), тим солідніше компанія, і аудитора, який відразу вбиває двох зайців: І дію атестата продовжує, і свої витрати на навчання окупає (хоча б частково). Шкода, що попит на фіктивних співробітників декілька спав. Ажіотаж спостерігався в серпні-вересні, коли аудиторські фірми до 9 вересня повинні були отримати в штат не менше п'яти таких фахівців. Тим не менш цікавлять мене пропозиції хоч і рідко, але траплялися. Розіславши п'ять-шість повідомлень з своїми координатами, я почала чекати.

Дзвінки почали надходити буквально на наступний день. Одні пропонували реальну роботу за сумісництвом, за яку готові були платити по 30-70 доларів за один день перевірки. Це мені не підходило, оскільки відриватися від основної роботи я не збиралася. Інші пропонували продати їм копію атестата, причому ціни називали різні - від тисячі рублів на місяць (зарплата, що розраховується офіційно) до 9 тисяч рублів за рік «прокату» документа. У підсумку я «оформилася» на три фірми і повністю окупила свої витрати на навчання.
Чи винен навчальний центр?
Інга Трубцова, кореспондент журналу

Отримати кваліфікаційний атестат аудитора можуть не всі, а тільки ті, хто має вищу економічну або юридичну освіту. Причому вуз обов'язково повинен мати державну акредитацію. Крім цього претендентові необхідно пропрацювати в економічній або юридичній сфері не менше трьох років, про що зазначено у Федеральному законі від 7 серпня 2001 р. № 119-ФЗ «Про аудиторську діяльність». Як правило, підтверджуючі документи збирає навчальний центр, який готує фахівців до іспитів, і по ідеї саме він повинен стежити за тим, щоб кандидат відповідав вищезгаданим умовам. А якщо співробітники центру за цим не простежили? Людина заплатив гроші, прослухав курси, успішно пройшов тестування, здав іспити і не отримав атестат з причини, наприклад, недостатнього стажу або «неаккредітованності» вузу. Чи можна тоді пред'явити претензії до навчального центру?

Сергій Семешкін, генеральний директор юридичної фірми «Джей-компанія»:
- Навчальний центр не несе в цьому випадку ніякої відповідальності, і пред'явити до нього якісь претензії не можна. Адже свій обов'язок з підготовки спеціаліста до тестування й іспиту він виконав. А те, що громадянин не підходить за вимогами, більшою мірою його проблеми. Треба було прочитати закон.

Тому, оплачуючи навчання, не забувайте про ці норми закону, інакше дарма витратите гроші, час і нерви.