Аудит, проведений аудиторською організацією, повинен супроводжуватися обов'язковим документуванням, тобто відображенням отриманої інформації в робочій документації аудиту, оформленої відповідно до Національного нормативом аудиту № 6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки.
До робочої документації аудиту відносяться:
§ плани і програми проведення аудиту;
§ опису використаних аудиторською організацією процедур та їх результатів;
§ пояснення, пояснення і заяви економічного суб'єкта;
§ копії, в тому числі фотокопії, документів економічного суб'єкта;
§ опис СВК і організації бухгалтерського обліку економічного суб'єкта;
§ аналітичні документи аудиторської організації,
§ інші документи.
Робоча документація повинна бути достатньо повною і детальною, з тим щоб досвідчений аудитор, ознайомившись із нею, міг отримати загальне уявлення про проведене аудиторською організацією аудиті.
Робоча документація повинна створюватися своєчасно: до початку, під час і після закінчення аудиту. До моменту подання аудиторського висновку економічному суб'єкту вся робоча документація повинна бути створена (отримана) і завершено оформленням.
Робоча документація може створюватися на паперових, машинних чи інших носіях, що забезпечують збереження відомостей, що містяться в ній, протягом часу, встановленого для зберігання робочої документації в архіві.
Робочі папери аудитора зберігаються в папках - так званих досьє на клієнта. Досьє поділяють на поточні, постійні та спеціальні.
Поточний досьє містить всі документи та матеріали, зібрані в ході аудиторської перевірки, питання і проблеми, перенесені з попереднього аудиту, а також ті, на які слід звернути увагу в подальшому аудиті.
Постійне досьє, як правило, містить інформацію, важливу для аудиту протягом тривалого часу.