Планування і контроль за виконанням плану повинні здійснюватися постійно упродовж аудиту.
Планування - це визначення загальної стратегії і конкретних методів і термінів проведення аудиту.
Метою планування є встановлення найважливіших напрямів аудиту, виявлення проблемних питань.
Об'єм планування залежить від розмірів суб'єкта господарювання, складності завдань аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора, знання бізнесу клієнта.
Основні питання, що розглядаються при плануванні, :
- мета;
- вживані критерії істотності і достатності;
- можливі джерела доказів;
- оцінка системи внутрішнього контролю;
- набір аудиторських процедур;
- участь експертів.
Для узгодження порядку аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи підприємства аудитор обговорює з керівництвом і співробітниками елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури. За аудитором, проте, зберігається відповідальність за загальний план і програму аудиту.
Аудитор повинен розробити і документально оформити загальний план аудиту, описавши очікуваний об'єм і хід аудиторської перевірки, обов'язково враховуючи наступні питання:
1. Знання бізнесу.
2. Оцінку систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
3. Ризик і істотність :
4. Характер, час і об'єм процедур :
5. Координація, керівництво, контроль.
6. Інші аспекти.
Програма аудиторської перевірки містить процедури, необхідні для виконання аудиторського плану, тобто детальні інструкції для асистентів.
Види, зміст і час проведення зафіксованих в програмі аудиторських процедур повинні співпадати з показниками загального плану аудиту.
Записи і виводи по кожному розділу програми фіксуються в робочій документації і є фактичним матеріалом, використовуваним для підготовки і обгрунтування аудиторського звіту.
Загальний план і програма при необхідності переглядаються залежно від результату перевірки.
Складання плану і програми аудиту регламентуються МСА 300 "Планування роботи" і 320 "Істотність в аудиті".